Советы психолога матери-одиночке

Мать-одиночка

Матерей-одиночек как таковых и в природе не существует. Если у женщины есть хотя бы один ребенок, значит, она уже не одиночка.

Для многих понятие "мать-одиночка" и женщина, воспитывающая ребенка самостоятельно — тождественны. На самом деле это не так. Если в свидетельстве о рождении ребенка напротив графы отец стоит прочерк — мать считается одиночкой.

Дитя для одинокой матери — во многих смыслах подарок небес, у нее больше нет никого, с кем она проводила бы время, на кого бы тратила свою энергию. Помня все это, можно сказать своему ребенку: "Я очень хотела быть матерью. Я так хотела иметь ребенка, что была готова взять на себя всю ответственность". Важно подчеркнуть, что семьи бывают разные, и у вас одна из возможных типов семей.

В случае усыновления, будет лучше, если малыш узнает правду от мамы, которая воспитывает и искренне любит его. Помните, что раньше или позже найдутся "доброжелатели", которые "просветят" вашего приемного ребенка. Отношение к вам не изменится, но малышу может быть больно, что это сделали не вы.

Несомненно, быть матерью-одиночкой нелегко. Она несет весь груз: просыпается в 2 часа ночи, чтобы успокоить плачущего ребенка, развлекает его в дождливые дни, ведет через подводные камни переходного возраста… Почти всегда она работает, так как должна устроить уход за ребенком, побеспокоиться обо всем в одиночку. Но, когда малыш делает первый шаг и впервые скажет "мама", никто не испытывает такого волнения, как она.

И радость, и горечь действительности — все одной. Пока ребенок подрастет, и как-то сможет разделить эмоции жизни, пройдет слишком много времени, потребуется слишком много сил. Возможны стрессы и срывы, но выстоять необходимо, потому что цена слишком высока.

Любому ребенку хочется быть центром жизни независимо от того, что из себя представляют его родители. Мать-одиночка с особой радостью идет на это, потому что она на самом деле оказываются в центре жизни ребенка, и это дает ей удовлетворение. Женщина, которая с легкостью погружается в уютную жизнь любимой и любящей мамы, рискует лишить себя полезного общения со взрослыми. Тем самым она может перегрузить своего ребенка необходимостью удовлетворять все свои эмоциональные потребности. Общество взрослых очень важно для матери-одиночки. Ей нужно иметь личные интересы и круг общения помимо крохи, иначе он может превратиться в "единственного".

Автор:
Наталья Кот, психолог

Советы психолога отцам-одиночкам от Натальи Толстой

Бумеранг добра

Створення власної електронної пошти

Відео для молоді про безпеку в Інтернеті

Як поводититись при першій розмові

Як поводититись при першій розмові

Навіть якщо ви дуже сором’язливі і почуваєтеся надзвичайно незручно - не потрібно відмовчуватися під час першої розмови. Прислухайтесь до наших рекомендацій, щоб продовжити знайомство.

Що варто робити під час першої розмови?

Спершу відрекомендуйтеся, а вже потім дізнавайтеся ім’я співрозмовника.

Час від часу дивіться в очі співрозмовнику, встановлюючи короткий зоровий контакт, і посміхайтеся.

Запитуйте співрозмовника про нього, його життя та уподобання.

Ставте «відкриті» запитання, тобто такі, на які не достатньо просто сказати «так» чи «ні», а потрібно відповідати поширено.

Запитайте про те, чим людина цікавиться, спробуйте знайти спільні інтереси.

Будьте зацікавленими у тому, щоб вам відповідали та слухайте що саме вам говорять.

Спробуйте давати «збалансовані» відповіді, щоб викликати інтерес, але все ж сформувати образ досить скромної особистості.

Якщо все йде добре, покажіть свою прихильність, не бійтеся емоційно розкриватись.

Спробуйте віддзеркалювати «мову тіла» співрозмовника: його позу, рухи, жести, міміку.

Завжди залишайте простір для цікавості, трохи не договорюючи, щоб співрозмовник хотів продовжити бесіду.

Поводьтеся спокійно та впевнено, але не самовпевнено.

Демонструйте почуття гумору.

Абсолютно нормально сказати тому, з ким говориш, що він/вона привабливий/приваблива, якщо він/вона вам подобається. В іншому разі вас можуть сприйняти лише як потенційного друга.

Якщо все йде добре, запитайте, чи не хотів би співрозмовник зустрітися з вами ще раз, та запропонуйте обмінятися номерами телефонів.

Будьте чесними, якщо станеться так, що вам не хочеться продовжувати спілкування.

Зберігайте спокій, навіть якщо співрозмовник вам не цікавий.

Що заборонено робити при першій розмові:

      Називати співрозмовника «крихіткою»,«сонечком», «красунчиком/красунею» чи «милою/милим» і забути дізнатися його ім’я.

      Витріщатися на того, з ким говорите.

      Нав’язуватися, якщо співрозмовник відверто демонструє відсутність інтересу у спілкуванні з вами.

      Вимагати, щоб вам розкрили усі подробиці життя.

      Безперервно говорити про себе, не даючи вставити ані слова.

      Намагатися здаватися занадто важливим.

      Дуже докладно розповідати про свої минулі невдачі та нещастя.

      Ігнорувати відповіді співрозмовника після того, як поставили йому запитання.

"Как создать гармоничные и долгосрочные отношения и быть счастливой парой и через 30 лет" Сергей Аношин, основатель Школы легкости Лайтливинг